Пісня про рушничок
Сл. А. Малишко муз. П. Майбороди.
Рідна мати моя ти ночей не доспала
І водила мене у поля край села
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала
І рушник вишиваний на щастя дала
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала
І рушник вишиваний на щастя на долю дала
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка
І зелені луга й солов’їні гаї
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка
І засмучені очі хороші твої
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка
І засмучені очі хороші блакитні твої
Я візьму той рушник простелю наче долю
В тихім шелесті трав в щебетанні дібров
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю,
І дитинство, й розлука, і вірна любов
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю,
І дитинство, й розлука, материнська любов
One Response to “Пісня про рушничок”
Adriana on 23 Ноя 2010 at 10:41 #
Надзвичайно ніжна, прекрасна пісня, на жаль не обійшлося без граматичних помилок в тексті а тому прошу ласкаво виправити:
1. Другий куплет, другий рядок — луги (замість луга);
2. Третій куплет , шостий рядок — І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов