Зимові Карпати — 2010, звіт від Роми
Про думки і причини…
В сонячні дні на заході мого міста замість лінії горизонту видніються силуети карпатських вершин. Десь вищі, десь нижчі, від жовтня по квітень вкриті шапками снігу, виблискують вони на сонці, манять показною недосяжністю (скільки не гуляй туди-сюди, а горизонт ближчим не стане!), і заставляють думати про хороше, добре, вічне… Але зазвичай з різних причин вибратися з наплечником в Карпати швидше травня всеодно не виходить, тому відкриття туристичного сезону на початку місяця лютого (ох, неспроста так названого!) цього року стало приємним винятком. Винятком, про який варто розказати детальніше 🙂
Влітку похід починається з перших кроків запорошеною дорогою чи мокрою від роси травою. Холодна пора року ставить на порядок вищі вимоги до спорядження, тому ще вибираючи взуття, розпаковуючи нарешті давно куплені бахіли, приміряючи термобілизну і т.д. подумки вже витоптував стежки в глибокому снігу 🙂 Але не про це варто писати. Закуповування продуктів згідно списку, пакування наплечника, вокзал, квитки, рахівський поїзд, реєстрація на КПП, «американські гірки» в машині на лісовій дорозі — все як завжди, звично-рутинно-приємно. Ну хіба ще круглий місяць і «хоч голки збирай» м’яке відсвічування снігу не передати на фото…
Читать дальше »
